Характерними тенденціями
сучасного стану реформування української національної школи є ускладнення
змісту освіти, зростання обсягу інформації, яку учням необхідно засвоїти, й
зменшення часу, відведеного для її сприймання та засвоєння.
Метою освітнього процесу в
сучасній школі є формування системних знань, необхідних для продуктивного
мислення. Ці знання учні можуть отримати на основі інтеграції дисциплін, змісту
навчального матеріалу предметів, що вивчаються у початкових класах.
Питання інтеграції навчального
матеріалу різних дисциплін знаходили своє висвітлення в працях К. Ушинського та
В. Сухомлинського. Так, наприклад, К. Ушинський вважав, що розвивати мову
окремо від думки неможливо, що мова не є щось відокремлене від мислення, а,
навпаки, є його творіння, розвивати ж слово перед думкою навіть шкідливо, бо
читання і запис слів, не підкріплений конкретними уявленнями і образами, веде
до формалізму.
Більш вдалою була інтеграція за
різними видами діяльності, яку запровадив В. Сухомлинський у шістдесятих роках,
проводячи уроки мислення в природі, що включали об’єднані знання з рідної
мови, розвитку мислення, читання і природознавства. Він рекомендував цілісне
ознайомлення через сприйняття, уяву, мислення і мовлення, вважаючи що розвиток
мислення серед природи сприяє кращому засвоєнню рідного слова в усіх його
барвах, виражальних засобах, а це збагачує пам’ять дитини, сприяє успішному
розумовому розвиткові.
Тенденція уваги до проблеми
інтеграції, започаткована К. Ушинським та В.Сухомлинським, значно розширилася і
поглибилася в дослідженнях українських вчених –Л. Варзацької, М. Вашуленка, О.
Савченко, Н.Світловської, І.Беха, І.Волкової, М.Іванчук та ін. Увага провідних
дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання
спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення
сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого
матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти
цілісності знань учнів. Інтеграція в навчанні дає можливість підводити дітей до
усвідомленої глибинної потреби міркувати та висловлювати свої думки.
Аналіз науково-методичних
досліджень свідчить, що інтеграція в дидактиці розглядається в двох аспектах:
1) як мета навчання, що передбачає
створення цілісної уяви про навколишній світ як єдине ціле, у якому всі
елементи взаємозв’язані;
2) інтеграція- як засіб навчання, що
орієнтований на зближення предметних знань, встановлення між ними взаємозв’язків.
Інтеграція набуває ще більшого
значення у зв’язку з основними положеннями Державного
стандарту загальної середньої освіти, що спрямовує навчально-виховний процес на
впровадження у школах інтегрованих курсів і уроків.
Велика увага приділяється
інтеграції знань у початковій школі.
Особливо актуальним є
інтегрування різнопредметних знань, оскільки молодшим школярам властиве
нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу без усвідомлення їх
істотних ознак.
Для інтегрування окремих
навчальних курсів у початковій школі існують й інші об’єктивні причини та передумови,
зокрема:
-
необхідність усунути перевантаження дітей;
-
скоротити кількість навчальних годин потягом тижня і вилучені години
віддати для предметів розвивально-виховного циклу;
-
інтегрований курс у початкових класах може без додаткових витрат вести сам
класовод, оскільки йому доводиться навчати школярів цих предметів у традиційній
ізоляції ( на відміну від старших класів, де інтеграція курсів вимагає
переучування вчителя, наповнення його знаннями з іншого предмета, що інтегрують
з тим, який він викладає).
Можливості для інтеграції змісту
предметів, що вивчаються, необмежені. Щодо частоти проведення уроків
інтегрованого змісту чітких рекомендацій немає. Це залежить від майстерності
вчителя. До інтегрованих уроків треба готуватися заздалегідь: проаналізувати
програми, відібрати матеріал, підготувати учнів. Проводити їх може один і
більше (учитель музики , образотворчого мистецтва. іноземної мови, трудового
навчання). Досвід проведення таких уроків переконує в тому, що вони вносять у
звичний перебіг шкільного життя новизну. Зменшують перевантаження дітей,
підтримують їхній інтерес до предмета і до навчання взагалі.
Інтегровані уроки можуть поділятися
залежно від:
1. Навчальних предметів, що
інтегруються:
-
урок рідної мови і мовлення з художньою працею;
-
урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом
(природознавством);
-
урок рідної мови і мовлення з художньою працею;
-
урок рідної мови з народознавством.
2. Визначення мети уроку:
-
урок з автономними цілями;
-
урок з домінуючими та супровідними цілями.
3. Місця проведення уроку:
-
уроки, що проводяться у класній кімнаті;
-
поза класом;
-
урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;
-
комплексна форма ( класна у поєднанні з позакласною).
4. Тривалості уроку:
-
академічний;
-
спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки).
5. Кількості інтегрованих уроків:
-
подвоєні (інтегрування змісту двох навчальних предметів);
-
потроєні (інтегрування змісту трьох навчальних предметів).
Традиційної методики проведення
інтегрованих уроків ще немає. Але учитель усвідомлює головне дидактичне завдання уроку:
чи то повторення навчального матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і
навичок, засвоєння нових понять, закономірностей, або ж прагне до реалізації
декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці. Інтегровані
уроки більш різноманітні, пов’язані з асоціаціями, наповнені різними емоціями,
що надзвичайно важливо в роботі зі школярами.
Одним із перспективних напрямів
здійснення інтеграції в початковій школі є об’єднання двох важливих предметів –
читання й рідної мови в одну навчальну дисципліну – рідне слово.
Найперспективнішою я вважаю таку
організацію пізнавальної діяльності учнів, коли об’єднуються уроки рідної мови
і низки інших навчальних предметів ( читання, математики, художньої праці ).
Саме інтеграція словесної діяльності дає можливість організувати оволодіння
граматичними уміннями і правописними навичками, ефективне розв’язання
мовленнєвих завдань.
Безумовно, говорити сьогодні про
повну інтеграцію тих чи інших предметів у рамках початкового навчання поки ще
рано, оскільки для цього необхідне спеціальне дослідження, в яких мають взяти
участь і дидакти, і психологи, і методисти. Особливо продуктивно можна буде
застосовувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у
класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм.
Інтегровані уроки ефективно
стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів. В
цьому їх позитивна складова. Але з таких уроків не можна побудувати весь процес
навчання.
Інтегровані уроки я проводжу
здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. Готую до них учнів
заздалегідь: насичую їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи
словник, інтерес до певної теми.
Підготовка до інтегрованих уроків
передбачає:
а) аналіз річного календарного планування;
б) зіставлення
матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою;
в) визначення завдань уроку;
г) «конструювання» уроку.
Плануючи урок, дотримуюся певної
структури. Будь-який етап уроку може бути реалізований різноманітними
прийомами або їх комбінуванням.
Уміння і бажання навчатися – той
фундамент, який маю закласти я як учитель.Використовуючи інноваційні методи
навчання, я переконалася, що учні стали краще аналізувати, зіставляти, виділяти
головне, застосовувати набуті знання на практиці, набули комунікативні навички. Підвищився їх інтерес до знань,зросла самоповага.
Тому я впевнена, що за активними методами навчання- майбутнє.
Постійне впровадження їх у
практику роботи робить процес навчання
значимим, орієнтованим на учня і дає позитивні
результати.
Майстерність- це фах із ознакою досконалості. Досконалість уроку –
недосяжна мета, але її треба прагнути.
Немає коментарів:
Дописати коментар