Виховний захід «Великодня писанка мальована»

Мета. Розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята. Розвивати виразне, емоційне читання, поетичні, акторські та музично-хореографічні навички учнів. Виховувати любов до народних традицій, народних звичаїв. Вдосконалювати вокальні вміння та навички дітей, здатність до самостійної діяльності на сцені.

Хід заходу

Вступне слово вчителя.

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна

Відгадали? Я (Весна).

      Весна – гарна пора року. Люблять її діти й дорослі за весняну пісеньку струмочків, за веселий спів пташок, за ніжні проліски, за килим із шовкової травиці, за ласкаве сонячне проміння, за повітря, напоєне запахом молодого листя.

1 учениця

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Весна

Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку.

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця.

1 учень

Весна, весна,

Що ти нам принесла?

Весна

Коробочку з веретенцями,

Скринечку з червінцями.

Старим дідам по кийочку,

Старим бабам по серпочку.

Малим дітям по яблучку,

А дівчатам по віночку.

2 учениця

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Весна

Принесла я вам світле

Свято довгождане –

Воскресіння із давніх давен величаве.

2 учень

Що ж це за свято?

Всі. Великдень.

      Споконвіків Великдень вважається чи не найбільшим святом року. У сиву давнину, якраз на цей час припадав поворот сонця на літо, а це означало пробудження всього живого, воскресіння природи, перемогу життя над смертю.

      Тепер – це народне церковне свято, що прославляє воскресіння Сина Божого, як торжество добра над злом.

      Великий це день, бо воскрес Ісус  Христос. І люди дуже раділи цьому. І з цієї нагоди по-особливому святкують цей день.

Я чекаю  цього свята

Вже давним-давно.

На Великдень, сподіваюсь,

Що поїду у село.

Попрошу я в бога ласку,

А у мами – паску,

В кошик вранці покладу,

З ним до церкви я піду.

Розпустилась весною верба –

Скоро свято Ісуса Христа,

І цей день пошанує весь світ,

Паску святять в церкві усі.

Крашанки, ковбаска …

Вже давно спечена паска –

Все у кошик покладу

І до церкви я піду.

Посвятити це добро,

Щоб щасливо нам було.

        Не можна собі уявити Великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців. В Канаді українській писанці споруджено пам’ятник.

Писанку розписували ще наші пращури. Вони відображали в них свої погляди, вірування. Саме яйце-писанка було символом зародженням життя.

Воно символізувало сонце і весну. Яйце відвертало від людей лихі сили, а добрі – об’єднувало разом, зміцнювало.

        Про писанку складено чимало легенд. Я розповім вам одну з них.

Щороку злий Ірод, прикутий залізними ланцюгами в пеклі, посилає на світ божий своїх гінців. А коли ті повернуться, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, зриває ланцюги. Та ковалі знову беруть його в полон. Тож доки люди малюють писанки, доти й буде світ…

1 учениця

А я знаю пісеньку, яку співають, щоб писанка вдалася.

Пісня «Писанка» сл. Д. Чередниченка муз. М. Ведмедеві

2 учениця

А я ще знаю казку про те, як з’явилося мальоване яйце на світ. Ось послухайте її.

Великодня казочка

Автор

Курка з нашого села –

Гляньте! – писанку знесла!

Може, не повірить хтось –

Ось вона у мене, ось!

Тут узори, там узори,

А між них високі гори.

Яйце

Я кругленьке і біленьке,

І з усіх сторін гладеньке.

У середині у мене

Незвичайне є життя –

Курки Ряби дитинча.

Лис

Є тут чимось поживитись?

Фу, нема на що дивитись!

Це що маленьке, біленьке,

І з усіх сторін гладеньке?

То яйце таке кругленьке

І, мабуть, смачненьке!

Яйце

Ні, не можна, не підходь!

Краще звідси ти виходь!

Лис

Ой, злякався дуже сильно!

Аж тремчу, весь став, як мило!

Чи, бува тебе боятись?

Я тобою наїдатись

Ввечері сьогодні буду!

Адже завтра буде свято,

Треба гостей пригощати.

Ой-ой-ой! Хто це женеться?

Хто це гавкає і рветься?

Пес Буян…

Гаразд! Бувай!

Друже милий, прощавай!

Яйце

Я кругленьке і біленьке,

І з усіх сторін гладеньке.

У середині у мене

Незвичайне є життя –

Курки Ряби дитинча.

Мишка

Сіра мишка – шкряботушка

У сивенькому кожушку.

Добру маю вдачу,

Хату, і город, і дачу.

Семеро дрібненьких діток,

Кожен їсти просить.

Як мені прогодувати?

Їжі стільки де дістать?

Завтра свято, а у мене

В хаті не валявся кіт.

Ще й у гості зайде кріт!

Що робити невідомо…

Що то вигляда з-за дому?

Ба, то куряче яйце!

Ой, яке ж воно смачне!

Яйце

НІ, не можна, не підходь!

Краще звідси ти виходь!

Мишка

Саме так! Я буду слухать

Там якесь яйце дурне!

Буде вчить воно мене!

Завтра свято – гості в хаті –

Як мені тебе минати?

Яйце

Все, настав мій смертний час!

Мишенятам зїсти дасть

Сіра миша мене враз.

Прощавай, моя надія,

Не здійсниться моя мрія.

Мишка

Ой, хтось іде,щось шарудить

І травою шелестить!

Хто по стежці теліпає.

Пісню голосно співає?

Прощавай, святкова страво!

Видно, не моя це справа –

Щось на вулиці знайти

Та додому принести.

Ой-ой-ой! Моє ти горе!

Не всміхнулась мені доля.

Катеринка (співає)

Моя рідна сторона –

Україна мила,

А зовуть мене усі

Просто: Катерина!

Із джерельної води

Вроди наберуся,

Називають мене всі

Лагідно: Катруся.

Приспів

До криниці піду

 Я стежинкою.

Називають мене

Катеринкою.

Посадила під вікном

Мама материнку:

«Поливати не забудь,

Мила Катеринко!»

До кринички я біжу:

«Дай водиці, мила.

Квіточки в саду поллє

Твоя Катерина».

Приспів.

О, на стежці яйце!

Не до вподоби мені це!

Мабуть, курка Ряба знесла

І на місце не віднесла!

Треба із собою взяти

Та бабусі показати.

А бабуся спече паску,

Буде в ній добро і ласка.

Ще й з родзинками й медком

Буде паска з молоком.

Хлопчик

Давай яйце ми зробимо пасхальним

І розмалюєм так, щоб словом схвальним

Скрізь люди говорили нам.

Яйце

Здійснилась моя мрія,

 Справдилась моя надія.

На майбутнє із сьогодні

Я яйце вже великоднє.

Без мене Великоднє свято

Не буде тим, чим є.

Бо писанка багато

Всім радості дає.

          Всі християни на земній кулі святкують Великдень. Тож тішимося Воскресінням Господнім, любімося і даруймо один одному писанки! На щастя, на долю, на віки вічні!